Как хорошо мне чувствовать Тебя,
И быть в Твоем присутствии, мой Боже!
Мы иногда пытаемся делить:
Где дух, душа и тело? Что дороже?
Ну, разве можно разделить меня,
И разграничить душу, дух и тело?
Что оживает вдруг внутри меня? Душа иль дух?
А сердце - это тело?
Тобою, Господи, я вся сотворена.
Зачем делить? Ведь это невозможно даже.
Душа - она одна, но сколько в ней огня,
И в ней же холод, лед и пламя,
Добро и зло, упрямство и терпенье
Соседствуют в одной душе вполне,
Тепло любви и холод непрощенья,
Уменье ждать желаний исполненья,
И верить, верить, верой побеждать.
А дух то плачет, стонет, то ликует,
То замирает вдруг перед Тобой,
И вновь лети, взлетает ввысь и гонит
Неверье и тоску... И вновь с Тобой,
С Тобой, мой Бог, я поднимаюсь,
И вижу снова свет , и вновь иду.
И знаю, никогда Ты не оставишь,
Поднимешь, даже если упаду.
Так что болит: моя душа, иль дух иой плачет,
Когда молюсь о детях в тишине?
Когда пою и радуюсь, что это значит?
Душа иль дух мой рвется к небесам, к Тебе?
Я не хочу делить себя на части,
Тобою, Господи, я вся сотворена:
Душа и тело,дух мой... Все в согласьи,
Вся моя жизнь Тобою мне дана.
Я буду петь и духом , и душою,
Всем существом хочу я верной быть
Тебе, Господь... И лишь с Тобою
По-настоящему возможно жить.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.